Малыш в машине на сиденьи был
С дедом собирался уезжать,
В глазах у мамы страх застыл.
Она старалась слезы удержать,
Но ты хоть знаешь куда ты поедешь?"
"Не знаю",-сын мечтательно вздохнул
"А ты хоть знаешь, что и где там встретишь
"Не знаю",- в глазах восторг блеснул"
" Ну а быть может лучше будет дома?"
" Да нет же мама",он серьезным стал
Хоть для него поездка не знакома,
Он не боялся, ведь он деда знал.
Сидел касаясь, лишь слегка, педалей,
В надежде путь свой ожидая.
Он, неизвестных, не боялся далей,
До остатка деду доверяя.
Наверно нам необходимо тоже,
Свою судьбу по жизни доверять,
Тому, кто непременно нам поможет,
Когда нас будет неизвестность ждать.
Хоть часто в сердце есть тревога,
Но жизнь зовет, а я идти стремлюсь,
Говорю себе:"Я верю в Бога",
Я уповаю и я не боюсь".
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
